У ранньому віці психіка дитини особливо чутлива до впливу ззовні, так як малюк вчиться сприймати себе, переносячи оцінки зовнішнього світу всередину і засвоюючи чужі переконання, як власні. Будь-яка фраза, яку часто повторюють в найближчому колі дитини про нього самого, згодом стає частиною його уявлень про себе, частиною його особистості. Тобто, батьки самі програмують дитину на певний стиль поведінки і закріплюють у ній її майбутню самооцінку. Розглянемо 10 найпоширеніших фраз, які негативно впливають на розвиток дитини. Або чого говорити не варто?

«Весь в батька!»

Якщо подружжя незадоволене одне одним, то не варто переносити власні проблеми на дитину. Не подобається щось у вашому партнерові? Вирішуйте ці проблеми з чоловіком або з психологом, тільки не проектуйте на дитину своє невдоволення. Батько виступає прикладом мужності. І якщо погано «бути схожим на тата», то дитина візьме приклад протилежний. Останнє може призвести до неправильної сексуальної орієнтації у майбутньому або неправильного розвитку дитини, коли витісняються (заперечуються) чоловічі якості.

«Я люблю тебе, коли ти хороший»

Вже багато написано про любов умовну і безумовну. Це помилка багатьох батьків - любити дитину за її хороші вчинки і риси, але засуджувати (відкидати) за погані. Коли дитину виховують в умовах «будь нам зручним», вчать витісняти власні бажання на догоду іншим, то у дорослому житті їй буде складно зрозуміти, хто вона така і чого хоче. Вона продовжить жертвувати собою, щоб отримувати любов оточуючих

«У твоєму віці я...»

Ця фраза вміщує в собі посил до конкуренції. «У твоєму віці я вже сам зібрав модель літака!», «А я вчилася на п'ятірки». Малюк в такому випадку буде прагнути обігнати батьків, довести їм, що теж багато на що здатний. Але йому не наздогнати і не отримати визнання, оскільки завжди є нова вершина. Дорослий з такою мотивацією все життя продовжує щось доводити своїй сім'ї, концентруючись на чужих бажаннях. У результаті ваша дитина навряд чи стане щасливою.

«Будеш погано їсти – присниться...!»

Або інші варіації на тему: «станеш слабким», «тебе не будуть любити» тощо. Звичайно, все це робиться із певною метою, але подібна маніпуляція викликає підсвідомий страх у малюка і неправильне ставлення до їжі. Згодом дорослий або зненавидить цей процес, або вибудує цілий культ їжі, обзавівшись проблемами з вагою. Його самооцінка безпосередньо залежатиме від кількості їжі в шлунку.

«Ти боягуз, ледар, нездара!»

Повторимося, що у дитинстві діти некритичні до оцінок батьків і сприймають їх слова дуже серйозно. Згодом дитина вибудує поведінку, яка повністю відповідатиме встановленому образу: стане ледачим і почне тупішати на очах. А ще буде страждати комплексом неповноцінності, відчуваючи себе нездатним, і планка його життєвих цілей знизиться.

«Який Вася вихований, а ти...»

Більшість батьків просто забули, як це прикро, коли тебе відкидають, а якусь чужу дитину звеличують. По-перше, малюк відразу зненавидить суперника, який занижує його власний авторитет в очах батька. По-друге, нікому неприємно, коли його з кимось порівнюють, та ще й не в його користь. Ви самі змогли б порівнювати себе з колишньою однокласницею, яка тепер стала топ-моделлю? Або одногруппником, який увійшов в топ мільйонерів вашого міста. Ні? Так навіщо сієте зерно сумніву у власній дитині?

«Будеш вередувати, віддам тебе в притулок (іншій тітці, Бабаю)»

Тут йде прямий посил дитині, що поки він зручний, його будуть любити, але бути собою не можна! Більше того, у малюка зароджується страх опинитися покинутим власними батьками, залишитися без їхньої підтримки, страх зради. Він усіма силами буде намагатися не бути собою, щоб заслужити любов батьків. Ми писали, чим це загрожує.

«Іди, не хочу тебе бачити!»

Це пряма заява дитині, що вона зіпсувала вам життя і взагалі все на світі зіпсувала. Згодом така дитина буде відчувати себе небажаною, нелюбою, у неї сформується глибоке почуття провини, залежності та образи. З такими комплексами людина знецінює власну особистість, може потрапити під вплив поганих людей (зате там його люблять і приймають!). Або поринути у шкідливі звички - почати пити, палити, страждати різними формами залежності.

«Отримаєш від мене вдома!»

Таку фразу часто чують діти, чиї батьки не ставляться з повагою до їхніх почуттів і особистості в цілому. Роль батька тут авторитарна: він звик наказувати, придушувати і ставити свої умови, керуючи дитиною за допомогою «батога і пряника». Такий батько не стане другом своєму малюкові, а в майбутньому вже у дорослої дитини сформуються відношення з тими, хто стоїть вище за нього у суспільстві. Вона стане або надмірно зухвало поводитися, відіграючи «батьківське придушення», або всіляко догоджати і боятися начальника.

«Ти ганьбиш мене»

Зрозуміло, що такою оцінкою батько травмує власну дитину, формуючи у неї горезвісний «комплекс неповноцінності». Діти, які часто чують подібну фразу, всіма силами намагатимуться привернути до себе увагу на людях, щоб всі побачили, що насправді вони кращі.

Що можна сказати наостанок? Помилок у вихованні дитини не уникнути, оскільки всі ми вчимося і переймаємо стиль виховання своїх батьків. І все-таки, намагайтеся бути кращим прикладом для своїх дітей, слухати їх, чути і дійсно показувати свою любов.

Над поганими проявами потрібно працювати, а не таврувати. Не дайте своєму малюкові відчути себе небажаним!