Цінуймо справжній людський капітал нашого суспільства – психологічну спільноту!
Главная » Статьи » Мои статьи

Консультування батьків: чиї проблеми розв’язуємо насамперед

Автор: Ірина ТЮРЮТІКОВА. За матеріалами журналу Практичний психолог: Школа / №03/2014

Проблеми дітей — це водночас проблеми й батьків. Однак не кожен батько чи мати можуть бути спокійними й урівноваженими під час обговорення проблем своєї дитини. У разі виникнення таких ситуацій практичний психолог працює з подвійним колом проблем. Відповідно постає запитання: чиї проблеми фахівець має розв’язувати насамперед?

Ключові слова: консультування батьків; емоційний стан клієнта; невротичний стан клієнта; організація консультації

У публікації:

Висвітлено первинне завдання психологічного консультування — врегулювання емоційного стану клієнта. Визначено етапи організації консультування батьків, які звернулися по допомогу до практичного психолога

Якщо батьки звернулися по допомогу до практичного психолога, то, вочевидь, їх турбує поведінка дитини, її емоційний стан, особливості взаємин із нею тощо. Спектр проблем, що непокоять батьків, є доволі широким, однак особливу увагу варто приділяти ситуаціям, коли батьки звертаються до фахівця в невротичному стані. Завдання практичного психолога за таких обставин — подвійне:

знайти підхід до клієнта та надати йому психологічну підтримку;

допомогти клієнту знайти вихід зі складної ситуації.

Здебільшого такі ситуації виникають із клієнтами-матерями, які надто переймаються тими чи тими проблемами дітей.

Первинне завдання консультування

Перш ніж почати розв’язувати проблему, з якою звернувся клієнт, практичний психолог має надати йому емоційну підтримку. Важливо, щоб клієнт відчув, що фахівець розуміє його незалежно від обставин, складності ситуації, допущених помилок, безсилля змінити стан речей тощо.

Перебуваючи в невротичному стані, людині складно адекватно оцінити ситуацію, тобто ту проблему, з якою вона звернулася до практичного психолога за консультацією.

Аналізуємо зовнішні ознаки

На початку консультації необхідно звернути увагу на такі зовнішні ознаки та поведінку клієнта:

загальний стан — знесилення, стомлений вигляд, відсутність візуального контакту з практичним психологом, різкі рухи тощо;

швидкість мовлення — мовлення незв’язне, побіжне, дихання ускладнене, щоб промовити слово, клієнт докладає значних зусиль;

психосоматичні прояви — висипання на шкірі, алергія, набряки обличчя, перепади артеріального тиску, запаморочення, безсоння, головний біль тощо.

Допомагаємо врегулювати емоційний стан

Якщо клієнт перебуває в невротичному стані, то практичний психолог насамперед має допомогти йому заспокоїтися та врегулювати його емоційний стан, адже:

якщо клієнт керується емоціями, він не може чітко пояснити свою проблему;

якщо клієнту вдасться пояснити свою проблему, то навряд чи він зможе одразу зрозуміти те, що порадить йому практичний психолог;

якщо клієнту вдасться пояснити проблему і зрозуміти те, що порадить йому практичний психолог,

у нього може не вистачити сил перейти до основного — до дій.

Організовуємо консультацію

Консультацію доцільно поділити на три етапи:

регулювання емоційного стану клієнта;

обговорення проблеми;

надання рекомендацій.

Розглянемо детально кожний з етапів.

Регулювання емоційного стану клієнта

Щоб за короткий проміжок часу заспокоїти клієнта, практичний психолог має насамперед допомогти йому відновити дихання. Для цього він може запропонувати клієнту виконати таку вправу: треба покласти одну руку на груди, а другу — на живіт та впродовж кількох хвилин робити глибокі вдихи, звертаючи увагу на те, яка частина тіла стає більшою. Якщо груди, це свідчить про те, що в клієнта невротичне дихання. У такому разі варто запропонувати йому зосередити увагу на животі й аналогічно подихати впродовж кількох хвилин. Клієнт одразу відчує полегшення, розслаблення, його мовлення стане спокійним, а мислення — «тверезим».

Також практичний психолог має надати емоційну підтримку клієнту, створити довірливу атмосферу консультування. Під час спілкування клієнту варто надати змогу поділитися своїми переживаннями, розповісти, як йому нелегко, як він втомлюється, а підтримки від близьких (чоловіка або дружини, батьків) не отримує. Зазвичай саме через це клієнт не може впоратися з проблемами поведінки дитини та життєвими обставинами. Іноді він може й заплакати. Це властиво переважно жінкам.

Якщо в клієнта виникне бажання розповісти про власні переживання — варто вислухати та підтримати його. Фахівець має пояснити клієнту, що розуміє його стан, що іншим, опинившись у подібній ситуації, імовірно, також було б складно розв’язати таку проблему самостійно. Важливо, щоб клієнт розумів, що його переживання нормальні, що кожна людина потребує взаєморозуміння, підтримки близьких, їхніх порад, заохочень тощо.

Обговорення проблеми

Аби розпочати обговорення проблеми, з якою клієнт звернувся до практичного психолога, останній насамперед має уважно вислухати його, звернути увагу, на що саме скаржиться клієнт.

Іноді виникають ситуації, коли хтось із близьких, не володіючи відповідними знаннями з психології, каже батькам, що їхня дитина «якась не така», агресивна, гіперактивна тощо. Батьки, не розібравшись у ситуації, починають панікувати. Практичний психолог має пояснити їм психологічну термінологію, розтлумачити, яких дітей називають гіперактивними, аутистами, чим відрізняються агресивні діти від тривожних тощо.

Під час бесіди фахівець має враховувати вік клієнта, його освіту, соціальний стан тощо. Не варто перевантажувати консультацію науковими поняттями. Ліпше пояснити все на прикладах із життя.

Необхідно толерантно пояснити клієнтові, що проблемні ситуації виникають в усіх. Клієнт має відчувати, що практичний психолог розуміє, як йому складно. Варто розповісти клієнту кілька історій про людей, які потрапляли в подібні ситуації, про те, як вони розв’язували їх. Це психологічно полегшить сприйняття ситуації. У клієнта зникне ілюзія щодо того, що ніхто, окрім нього, не стикався з такою проблемою. Клієнт має зрозуміти, що схожі історії траплялися з іншими і мали позитивне завершення, а все погане швидко забувалося, що життя складається не лише з позитивних моментів. А проблема, що виникла, — це немов сходинка, переступивши яку, клієнт потрапить у новий, щасливий етап сімейного життя.

Надання рекомендацій

Практичний психолог має звернути увагу клієнта на його емоційний стан. Розповісти про те, наскільки важливо дотримуватися режиму. Здоровий сон, харчування, прогулянки на свіжому повітрі є необхідними для здоров’я. Це стосується насамперед матерів. Адже дитина має тісний зв’язок із матір’ю, вона відчуває її емоції та переживання. І що ліпше почуватиметься мама, то щасливішою буде її дитина.

Коли емоційний стан батьків нормалізується, фахівець може переходити до надання рекомендацій щодо розв’язання проблеми, із якою вони звернулися до нього. На завершальному етапі консультації можна доторкнутися до плеча клієнта або потиснути йому руку. Людина, яка перебуває у стані невизначеності, відчуває дефіцит уваги та любові, потребує підтримки. А дотик до плеча — це прояв людського тепла.

Невротизм — стан, що характеризується емоційною нестійкістю, тривожністю, низькою самооцінкою, вегетативними розладами тощо

Невротичний стан — реакція людини на несприятливу життєву ситуацію. Конфлікт між внутрішніми можливостями особистості та зовнішніми чинниками

Психосоматика — напрям медичної психології, що вивчає вплив психологічних чинників на виникнення соматичних захворювань

Стомлення — процес, що характеризується тимчасовим зниженням працездатності людини внаслідок фізичної або розумової діяльності. Проявляється на поведінковому, фізіологічному та психологічному рівнях.

Категория: Мои статьи | Добавил: Julia (18.08.2017)
Просмотров: 553 | Теги: консультування батьків емоційний ст | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
avatar