Чим погане покарання силою чи криком?
1. Покарання не вирішує справжню причину проблеми, а бореться лише з її зовнішнім проявом. Дитина просто звикає до покарань, її поведінка не змінюється або приховується.
2. Агресія породжує агресію, навіть якщо дитина просто її бачить.
3. Під впливом злості це завжди може перерости в побиття і жахливі для дитини наслідки.
4. Покарання може здатися «швидким» вирішенням проблеми, але насправді завжди має негативні довготривалі наслідки для здоровя, інтелектуального розвитку й психіки дитини, яка росте невпевненою в собі або агресивною.
5. Чим більший тиск, тим більший спротив і, як наслідок, дитина вередує та бунтує.
6. Покарання вчить, за ким сила, за тим і правда, тому як тільки дитина виросте і стане сильнішою – авторитет батьків зникне.
7. Дитина втрачає довіру до батьків і «відігрується» в підлітковому віці
8. Дитина ображається і бажає помсти, навіть якщо покарання «за діло». Вона може тримати образу все життя і уникати спілкування з батьками.
9. Дитина відчуває жах, приниження та неможливість захистити себе, може навіть думати про суїцид як про втечу.
10. Дитина боїться помилок, бо невпевнена в собі й очікує покарання, а тому не наважується пробувати щось нове та розвиватися. Кожна помилка сприймається як катастрофа, а не просто проблема, яку можна вирішити і рухатись далі. І чим більше дитина боїться помилок – тим частіше вона їх робить.

Наслідки дій працюють краще за будь-яке покарання!
1. Покарання, яке не пов’язане із учинком – неефективне! «Зламав чужу машинку – не отримав дома мультиків.» - тут немає прямого зв’язку між дією та наслідком. Дитина образиться, але й надалі буде робити так, як робила, просто ретельніше це приховуватиме. Набагато краще спрацює, якщо дитина відчує прямий наслідок своїх дій: наприклад, піти разом у магазин, без злості і пояснити й купити лише одну машинку – тій дитині, чию машинку зламано. Це і буде відповідальність за вчинок.
2. Покарання дає дитині відчуття, що вона вже заплатила за провину, і можна далі робити, що хочеш. Покарання не дає урок на майбутнє, тому доводиться карати за кожну провину щоразу. Це неефективно.
3. Найкраще дитина вчиться на своїх помилках. Задача батьків – продемонструвати і пояснити, чому так сталось, щоб таких помилок не виникало в майбутньому.

Національна дитяча "гаряча лінія"