Тест-фільм Рене Жіля

Натисни на це посилання, щоб завантажити на свій комп'ютер Тест-фільм Рене Жіля

Проводиться, щоб з'ясувати, чи прагне дитина для себе домінуючого становища, виконання не­здійсненних бажань, найбільш комфорт­ного соціального оточення (кількісного і якісного).

Добираються на комп’ютері картинки, на яких зображені різні ситуації спілкування. Наприклад: дитина серед однолітків, біля дорослого; граєть­ся в колі друзів, удвох, сама, з хлопчика­ми, дівчатками, старшими, молодшими дітьми; виконує головні ролі, другорядні; спостерігає, як грають інші, і т. д. Треба розглянути ці картинки й відповісти на запитання: «Де б ти хотів бути? Чому саме?»

Методика "Завершення картинки"

З'ясовується ставлення дитини до дитячого садка, до однолітків, міра її задоволення взаєминами в групі.

Попередньо потрібно  ознайомити дошкільнят з тим, як людина передає свій емоційний стан за допомогою міміки (радіє — всміхається; сумує — плаче; байдужа — ніяк не реагує тощо). Дитині пропонується завершити початий малю­нок, де зображений малюк, який іде до дитячого садка, повертається додому. Відсутній лише вираз обличчя — його треба домалювати. На початку року діти малюють олівцем, а в середині чи наприкінці року при певних навичках роботи на комп’ютері діти можуть домалювати обличчя, зображене на екрані монітора, за допомогою «мишки».  Ця методика дозволяє  визначається також рівень емоційного задоволення дитини взаєминами в сім'ї.

Кольоровий тест ставлень

Методичною основою цього тесту є колірно-асоціативний експеримент. Він базується на припущенні про те, що характеристики невербальних компонентів ставлення до значимих інших і до самого себе віддзеркалюється в колірних асоціаціях щодо них.

Автор: А. Еткінд

КТВ як метод вивчення відносин, застосовується у роботі з дітьми, починаючи з 4,5-5 років.

Мета тесту: вивчення емоційних компонентів ставлення дитини до значимих їй людей і відображає як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівні.

Процедура. У попередній бесіді з дитиною психолог складає приблизний список осіб, що складають безпосереднє оточення дитини, а також значущих для неї людей. Конкретний зміст списку залежить від завдань дослідження, від особистості дитини і т. д. Наприклад, для дітей старшого дошкільного віку цей список може становити наступний набір: дідусь, бабуся, тітка, сусідка, брат, сестра, вихователька, нянечка, друг і т. п. Нерідко має сенс отримати додаткові відомості від самої дитини. Можна додати значимі події.

Потім психолог проводить бесіду з досліджуваним про його ставлення до визначених людей чи подій.

Інструкція. “Подивися, тут розташовані кольорові карточки. Зараз ти будеш підбирати карточку відповідно до тієї чи іншої людини, до її  характеру”. Далі має сенс з’ясувати, чи знає дитина, що таке характер і дати зрозуміти, що вона буде підбирати: “… колір, що підходить саме до людини, а не до її одягу і не той колір, який людина любить одягати. Давай спробуємо. Підбери колір до характеру твого друга … “(психолог називає ім’я дитини). Після вибору дитини, яким би він не був, психолог дає схвальну оцінку, зауважуючи при цьому, що кожен колір може бути обраний стільки разів, скільки потрібно.

Після цього обрана дитиною колірна картка кладеться на своє місце. Далі доцільно називати дитині значущі особи для колірного вибору в порядку зворотному значущості осіб для дитини, тобто найбільш значущі особи називаються останніми. В останню чергу дитину просять вибрати колір, що підходить до її власного характеру. Всі вибори, а також реакції дитини на процедуру вибору фіксуються.

Після завершення асоціативної процедури кольорові картки накриваються білим аркушем паперу і бажано на деякий час зайняти дитину яким-небудь стороннім цікавим заняттям. Тривалість подібного заняття не повинна перевищувати 5-7 хвилин.

Далі колірні картки відкриваються (вони повинні знаходитися в полі зору без відблисків від освітлювальних приладів і, бажано, при тому ж рівні освітлення) ікольори ранжуються дитиною в порядку переваги, починаючи від найбільш приємного.

Існує два варіанти проведення ранжування кольорових карток.

Варіант 1. “Подивися ще раз на ці кольорові картки, яка з них здається тобі найприємнішою? Вибери тільки одну”. Після вибору дитини дана картка прибирається з поля зору дитини, а решту зсувають так, щоб знову утворити півколо. Вибір дитини фіксується. Інструкція триває: “А тепер вибери найприємнішу з решти“. Вибір дитини фіксуються. Процедура вибору повторюється до тих пір, поки дитина не зробить таким чином шість виборів і перед нею залишиться тільки дві картки. Тоді дитину просять вибрати “більш приємну з двох решти карток”. Таким чином психолог отримує цифровий ряд, що характеризує кольороасоціативні переваги дитини від найбільш приємного до найменш приємного. Даний варіант вибору кольорів може бути використаний для дітей з підвищеною інертністю, труднощами перемикання на інший тип діяльності.

Варіант 2. “Подивися ще раз на ці кольорові картки, яка з них здається тобі найприємнішою? Вибери тільки одну”. Після вибору дитини дана картка прибирається з поля зору дитини, а решту зсувають так, щоб знову утворити півколо. Процедура вибору повторюється до тих пір, поки дитина не зробить таким чином чотири вибори. “А тепер вибери з решти найбільш неприємний колір”.Після вибору дитини дана картка прибирається з поля зору дитини, а решту зсуваються так, щоб знову утворити півколо. “А тепер знову вибери найбільш неприємний з решти”. І так з усіма картками. Даний варіант вибору кольорів може використовуватися для дітей, яким з самого початку важко зробити той чи інший вибір. Такі діти часто кажуть: “Всі неприємні, немає приємних (хороших)” і протягом усього обстеження виявляють негативізм до процедури вибору.

Інтерпретація методики “колірний тест відносин (ставлень)”

Методика Колірного тесту відносин (КТВ) вимагає присутності досліджуваного, так як важлива реакція дитини на гіпотези.

Характеристика кожного кольору, його емоційно-психологічне значення:
Синій: сумлінний, спокійний, дещо холодний.
Зелений: самостійний, наполегливий, іноді впертий, напружений.
Червоний: доброзичливий, товариський, енергійний, впевнений, дратівливий.
Жовтий: дуже активний, відкритий, товариський, веселий.
Фіолетовий: неспокійний, емоційно напружений, має потребу в душевному контакті.
Коричневий: залежний, чутливий, розслаблений.
Чорний: мовчазний, егоїстичний, ворожий.
Сірий: млявий, пасивний, невпевнений, байдужий.

Особистісні якості дітей, особливо дітей дошкільного віку, ще не сформовані в тій мірі, яку передбачають стійкі емоційно-особистісні значення для кваліфікації того чи іншого кольору. Тому повністю переносити ці характеристики (вони більше підходять для дорослих, ніж для дітей) на інтерпретацію дитячих виборів не є коректним.

Таке значення кольорів слід мати на увазі, але пріоритетним все ж таки має бути власне ранжування кольорів. Якщо з особою чи ситуацією асоціюютьсякольори, що займають перші місця, значить до даної особи, ситуації досліджуваний ставиться позитивно. І, навпаки, якщо з ними асоціюютьсякольори, що займають останні місця, досліджуваний ставиться до нихнегативно, відсторонено.

Крім того слід звертати увагу на скільки співпадає значення обраного кольору з вербальними характеристиками, які досліджуваний вказав на початку тесту. Виявляються дисонансні, суперечливі відносини: наприклад: «Мама – добра, лагідна, дбає», а колірна асоціація – фіолетовий колір.

Важливим є показник сірого кольору. Цей колір традиційно розглядається як слабкий, пасивний, ізолюючий. Таким чином, він є як би межею, що відокремлює емоційно значуще, емоційно привабливе, активне від емоційно пасивного, неприємного. Отже, кольори і відповідно люди (поняття), що поміщаються перед сірим в індивідуальній розкладці можуть бути визначені, як такі, що входять до групи найбільш значущих (понять, людей), ніж особи (поняття), які дитина поміщає за сірим кольором.

Істотне діагностичне значення мають варіанти, при яких різні стимули співвідносяться з одним і тим же кольором. Це дозволяє зробити припущення про їх ідентифікацію (наприклад, аутоідентификація дитини з одним із батьків).

Цікаві результати дає аналіз того кольору, з яким дитина асоціює сама себе.Чим менший ранг цього кольору в розкладці, тим вищою є впевненість дитини в собі, самоповага. Збіг кольорів, з якими дитина асоціює себе і одного з батьків(вихователем дитячого садка, педагогом класу), свідчить про наявність сильного зв’язку з ним.

Також слід звернути увагу на загальну насиченість міжособистісних відносин. Якщодитина використовує 7-8 кольорів для асоціацій – її світ різноманітний і насичений. Якщо 5-6 – її картина світу спрощена. Якщо всього 4 і менше – дитина може мати ще більш спрощений світогляд або просто може виражати протест виконанню завдання.

Кольоровий тест ставлень

Методикою, яка найяскравіше висвітлює ставлення дитини до себе та оточення, а також школи, яка асоціюється з навчальною діяльністю, є «Кольоровий тест ставлень», в основі якого лежать кольорові асоціації зі значимими для дитини об’єктами. Мета цієї методики полягає в тому, щоб визначити значимі категорії оточуючого середовища людини. Методичною основою «Кольорового тесту ставлень» являється кольорово-асоціативний експеримент, який базується на гіпотезі відображення суттєвих характеристик невербальних компонентів ставлень до значимих інших і до самого себе в кольорових асоціаціях до них. В дитячому варіанті «Кольорового тесту ставлень» (запропонований Р.Р.Камініною) дитині пропонують співставити такі категорії як: «Я», «Родина», «Школа», «Однолітки», «Навчання», «Люди», з кольорами, а саме: червоний, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, блакитний,  сірий. Для групової діагностики, при інтерпретації (проводиться на основі 8-кольорового тесту за Люшером), головне місце займають ті категорії, які були позначені дитиною основним кольором . Це свідчить про те, що ці категорії для дитини є більш значимими. При індивідуальному обстеженні важливе місце займає вибір кольору не лише основного чи допоміжного, але й сам колір та його інтерпретація.

Ставлення дитини до етичних норм

(за методикою «Кольоровий тест ставлень» )

Для проведення тестування  для дітей готують «Чарівний будиночок» на два поверхи (по чотири вікна на кожному). За допомогою програми  «Автофігури» створити   вікна (прямокутники) різного кольору (синє, зелене, червоне, жовте, фіолетове, коричневе, чорне, сіре). У тестуванні бере участь одна дитина.

Малюку формулюють завдання: «Уяви, що це казковий будинок із чарівними віконцями. У ньому живуть різні за характером люди. Я називатиму тобі цих людей, а сам ти обереш, хто де буде жити. Домовилися? Добре! У якому віконці жи­вуть добрі люди? А ледачі?».

Далі називають список моральних понять. Бажано чергувати позитивні й негативні (але не парні) моральні якості. Наприклад: добрий, ледачий, щедрий, брехливий (обман), працьовитий тощо.  Дитина за допомогою мишки «перетягує» відповідне віконце і ставляє на певне місце у будиночку. При цьому дитина може вибрати один і той самий колір на різні поняття, тому приготувати по декілька вікон одного кольору.

Це ж саме завдання дитині можна запропонувати виконати за допомогою графічного  редактора Paint, де дитина, використовуючи вкладку «заливка», зафарбовує віконця у різні кольори палітри.

У протоколі дорослий фіксує колір, який був обраний для кож­ного поняття, і коментарі дитини щодо свого вибору.

Обробка результатів:

При аналізі результатів необхідно співвіднести колір, при­своєний кожному поняттю, й емоційне значення цього кольору. Нижче наводиться стисла характеристика кожного кольору, його емоційно-психологічне значення:

Синій: сумлінна, спокійна, холодна особа.

Зелений: самостійна, наполеглива, іноді вперта, напружена особа.

Червоний: доброзичлива, комунікабельна, енергійна, впевнена, дратівлива особа.

Жовтий: дуже активна, відкрита, товариська, весела особа.

Фіолетовий: неспокійна, емоційно напружена особа, що потре­бує душевного контакту.

Коричневий: залежна, чутлива, слабка особа;

Чорний: мовчазна, егоїстична, ворожа, вигнана особа.

Сірий: млява, пасивна, невпевнена, байдужа особа.

Досвід психологів показує, що діти дошкільного віку зазвичай обирають:

Доброта — жовтий і червоний кольори. Іншими словами, діти вважають, що добра людина товариська, доброзичлива, відкрита.

Злість — чорний колір. Цей колір відображає егоїстичність, во­рожість, відкидання.

Чесність  —  жовтий,  фіолетовий  і червоний  кольори.  Тобто для дітей це поняття асоціюється з такими характеристиками, як потреба в душевному контакті, товариськість, відкритість, дружелюбність.

Брехливість — чорний колір. Діти не випадково вибирають цей колір, оскільки він асоціюється з такими особистісними характе­ристиками, як упертість, ворожість, егоїстичність. При цьому діти майже не обирають червоний і жовтий кольори, тобто обманщик не сприймається ними як відкрита, товариська, доброзичлива, чуй­на людина.

Щедрість — червоний і фіолетовий кольори. Необхідно зазна­чити, що для дошкільника щедрість є дуже складним поняттям, ставлення до нього досить суперечливе. Дитина знає, що щедрим бути добре, але віддати своє, поділитися їй важко. Особливо це по­мітно у дітей до 5 років: вони .нерідко обирають навіть чорний або коричневий кольори. Діти старшого дошкільного віку (5—6 років) зазвичай віддають перевагу яскравим кольорам, тим самим відно­сячи щедрість до позитивної риси, Хоча ставлення до неї залиша­ється невизначеним.

Жадібність — червоний і чорний кольори. Тобто діти вважають його рішучим, сильним, може, навіть агресивним, ворожим.

Працьовитість — фіолетовий і жовтий кольори. Іншими слова­ми, працьовита людина дуже активна, енергійна, готова до актив­них дій, може бути метушливою.

Лінощі — коричневий, сірий, синій колір. Тобто діти справед­ливо вважають ледачу людину слабкою, млявою, пасивною, а та­кож холодною.

Методика "Вибір в дії"

Мета методики - вивчення та оцінка міжособистісних відношень в групі дітей дошкільного віку. Дана методика є одним з дитячих варіантів соціометричної методики.

Завдання методики полягає в наступному: кожній дитині у досліджуваній групі дається по три привабливих, бажаних предметів. Це можуть бути іграшки, картинки, цукерки і т.п. Дитина отримує інструкцію наступного змісту: 

«Оцінити три предмети за ступенем їх привабливості, по тому, наскільки інші діти хотіли б їх мати у себе. На перше місце постав найбільш бажаний для дітей предмет, на друге - трохи менш бажаний, а на третє - що залишився. Тепер вибери зі своєї групи трьох дітей, яким ти хотів би подарувати ці предмети, назви їх і віддай їм ці предмети. Самий привабливий предмет ти повинен віддати тому, кого любиш більше всіх, трохи менш привабливий - тому, хто в тебе стоїть на другому місці, а останній - тому, кого по симпатіям до нього ти поставив би на третє місце». 

Після того, як всі діти роздадуть наявні у них предмети товаришам по групі, експериментатор визначає хто, скільки і які предмети отримав. 

Відповідно до кількості отриманих предметів визначається соціометричний статус дитини в групі при допомозі наступної формули: 

де С - статус дитини в групі, в системі взаємин з однолітками; К - кількість привабливих предметів, отриманих дитиною від товаришів по групі; п - кількість дітей в тестованої групі. 

Додаткові дані про кількість найбільш, середньо і найменш привабливих предметів, отриманих дитиною, позволяють судити про те, який ступінь близькості тих відносин, у котрих дана дитина перебуває з однолітками. Чим більше найбільш привабливих предметів отримав він у процесі експерименту, тим ближче його взаємини з однолітками. 

Підставою для висновків про статус дитини служать кількісні дані, тобто показник С. 

Замітка: Дана методика може дати достовірні результати, що відображають реальне положення дитини в групі однолітків, тільки в тому випадку, якщо в складі цієї групи не менше п'яти дітей.

Оцінка результатів 

10 балів - показник С дитини дорівнює 100%. 

8-9 балів - показник С знаходиться в межах від 80% до 99%. 

6-7 балів - показник С розташовується в інтервалі від 60% до 79%. 

4-5 балів - показник С знаходиться в межах від 40% до 59%. 

2-3 бали - показник З розташовується в межах від 20% до 39%. 

0-1 бал - показник С знаходиться в інтервалі від 0% до 19%. 

Висновки про рівень розвитку 

10 балів - дуже високий. 

8-9 балів - високий. 

4-7 балів - середній. 

2-3 бала - низький. 

0-1 бал - дуже низький.